top of page

Сторінка практичного психолога

 

Практичний психолог:

Янченко Людмила Олексіївна

 

Освіта: вища

Кваліфікаційна категорія: «Спеціаліст I категорії»

Педагогічний стаж: 19 років

Займається вивченням та опрацюванням проблеми:

«Розвиток творчих здібностей старших дошкільників»

                                                                                                    

Контакти безкоштовної кризової психологічної допомоги у період війни в країні

 

6 порад батькам як зберегти рівновагу

Як додати сил дитині у посттравматичному зростанні: 10 практичних порад

Як говорити з дитиною під час війни?

 

Поради батькам

Виховуємо обдарованих дітей (поради батькам,які прагнуть розвивати здібності своїх дітей)

  1. Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки .

  2. Уникати однобокості в навчанні та вихованні.

  3. Непозбавляйте дитини ігор,забав,казок,створювати умови для виходу дитячої енергії,рухливості,емоційності.

  4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття безпеки,кохання,повага до себе та оточуючих),оскільки людина,енергія якої пригнічена загальними проблемами,найменше спроможна досягти висот самовираження.

  5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра,навчіть її обходитися без вас».

  6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

  7. Будьте терплячими до ідей,поважайте допитливість,запитання дитини. Відповідайте на всі питання,навіть,якщо вони,на ваш погляд,виходять за рамки дозволеного .

  8. Навчати слід не того,що може сама дитина,а того,що вона опановує за допомогою дорослого,показу,підказки.

 

Поради Девіда Льюїса (американського психолога) щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. Серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.

2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.

3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.

4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.

5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.

6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.

7. Показуйте дитині цікаві місця.

8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.

9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.

10. Ніколи не карайте дитину приниженням.

11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.

12. Привчайте дитину самостійно мислити.

13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.

14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.

15. Уважно ставтеся до потреб дитини.

16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.

17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.

18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.

19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.

20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.

21. У заняттях дитини знаходьте гідне місце для похвали.

22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.

23. Допомагайте дитині бути особистістю.

24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.

26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.

27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

 

«Ранній вік як сенситивний період розвиток мовлення»

 

За словами Л.С. Виготського « Вік третього року життя – це стадія сенситивності ( особливої чутливості, сприйнятливості) дитини до мовних впливів».

 Найважливішим досягненням раннього дитинства є оволодіння мовленням, що передбачає опанування рідною мовою, вироблення вміння користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу і себе, засвоєння набутого людством досвіду, саморегуляції, спілкування і взаємодії людей. Раннє дитинство є сенситивним періодом для засвоєння мовлення. У цей час воно відбувається особливо легко і вносить принципові зміни у поведінку дитини, психічні процеси ( сприймання, мислення та ін.). Читати далі

 

Додатковий матеріал (PowerPoint Presentation 6 Mb)

Сім’я формує самооцінку дитини

 

Самооцінка – це та значущість, якою дитина наділяє себе загалом, а також окремі свої якості – особливості діяльності, поведінки, особистісних проявів. Вона істотно впливає на особистісний розвиток дитини, її взаємини з оточенням, створює основу для сприйняття нею своїх успіхів-невдач, для становлення рівня її домагань, формування самоповаги.

Психологічними дослідженнями доведено: найважливішим джерелом формування самооцінки у дітей є оцінки, які даються їм іншими людьми, особливо важливі, значущі при цьому оцінні судження авторитетних осіб. Тому розвиток адекватної самооцінки, правильної самоорієнтації  дитини у своїх силах, уміннях, можливостях значною мірою залежить від об’єктивності зовнішніх оцінок.Читати далі

 

 

Готовність дитини до школи

 

Ваша дитина цього року йде до школи. Для неї цей перехід – важкий та відповідальний період. Змінюється соціальна роль, коло спілкування, провідна діяльність з’являються нові обов’язки. Успішність проходження цього періоду в певній мірі залежить від рівня готовності дитини до навчання в школі, а саме психологічної, інтелектуальної та фізичної готовності. В свою чергу психологічна готовність має три компонента – мотиваційний, емоційно-вольовий, комунікативний.

Як визначити, чи готова дитина до навчання в школі? І якщо в неї не зовсім сформувалась ця готовність, то як їй допомогти підготуватись до навчання в школі? Ці питання турбують майже всіх батьків, адже всі батьки бажають, щоб їх діти ходили до школи із задоволенням.

По-перше, розглянемо психологічну готовність:

· мотиваційний компонент, тобто наявність бажання вчитися, позитивне ставлення до школи.

Запитайте дитину, чому вона хоче йти до школи? Якщо, для того, щоб вивчити нове –мотиваційний компонент розвинутий достатньо, а якщо для того, щоб пограти з іншими дітьми, або зовсім не хоче йти до школи – мотиваційна готовність ще не сформувалася. Кращий засіб допомогти дитині, в цьому випадку, це надати їй можливість отримати досвід навчання. Це можна зробити за допомогою гуртків – малювання, танці, музика, спортивні секції тощо.

· емоційно-вольвовий компонент, тобто вміння регулювати своєю поведінкою в залежності від ситуації, здатність виконувати інструкції дорослих.

Тут допоможуть вашій дитині різні ігри за правилами, від настільних до рухових. Від батьків також залежить розвиток самостійності, відповідальності, охайності. Ці якості допоможуть легше увійти в учбову діяльність. Тому все, що не склано робити дитині дома, вона повинна робити сама: заправляти ліжко, прибирати іграшки тощо. Виконуючи домашні обов’язки дитина розвиває свою вольову сферу, довільність дій, починає свідомо контролювати себе.

· комунікативний компонент – передбачає вміння спілкуватися та працювати в колективі. Це, перш за все, уважно слухати не перебиваючи дорослого, не втручатися в розмову дорослих, бути люб’язним з товаришами. Якщо дитина не вміє поважати інших, їй буде складніше встановити дружні стосунки з дітьми, увійти в шкільний колектив.

Тут, в першу чергу, засобом виховання є особистісний приклад дорослих, справедлива оцінка вчинків, постійне нагадуваннят про суспільні правила поведінки.

 

По-друге розглянемо інтелектуальну готовність. На момент вступу до школи дитина повинна мати здібності знаходити спільні та відмінні ознаки предметів явищ. В неї повинно бути достатньо розвинуте мовлення, увага, пам’ять.

· Добре розвивають інтелектуальну сферу в цьому віці такі ігри як «Четвертий зайвий», «Збери предмети за спільною ознакою».

· Для розвитку мовлення важливо навчити дитину відповідати на питання не одним словом, а складати речення з 2-3 слів. На момент вступу до школи дитина повинна визначати кількість слів у реченні, називати переше, друге, треттє слово; переказувати казку або оповідання, складати просте оповідання за картинками, описувати серію картинок.

· Розвити словниковий запас допоможуть вправи, де потрібно дібрати слова протилежні за значенням, схожі за значенням, пригадати зменшувальні слова, закінчити речення.

· Бажано навчити дитину читати, але навчання повинно бути у вигляді гри, підтримуючи інтерес та захопленість у дитини. Психологи прийшли до висновка, що кращих успіхів досягають діти, які навчилися читати до 6 років.

· Письму навчати не слід. Для того, щоб підготувати руку до письма корисними будуть малювання, розмальовка, штриховка, ліплення, робота з дрібними частинками конструктора, мозаїки.

 

Фізична готовність. Якщо дитина часто хворіє, присвятіть час, який залишився до школи, фізичному розвитку, загартуванню, укріпленню здоров’я.

 

Анкета для батьків майбутніх першокласників

Чи готова дитина до школи?
Чи хоче ваша дитина йти до школи?
Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
Чи може ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
Чи вміє вона відміняти іменники за числами?
Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?
Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?
Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад робити аплікації?
Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?
Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?
Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:
15-18 – дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;
10-14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли „ні”, підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції.

 

Психологічна підготовка дитини до школи.

Поради батькам

З дитячого садка йдуть до школи шестирічні діти. Для  одних це можливість потрапити у нове цікаве оточення. Для інших – навпаки, випадіння з комфортних стосунків. Для третіх – здійснення заповітного бажання не спати вдень. Усіх шести річок, навіть найбільш підготовлених, у школі очікує безліч труднощів. Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство, змінює соціальну ситуацію її розвитку. Однак для того, щоб початок шкільного навчання став початком нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм співпраці з дорослим і ровесниками. Неготовність дитини до шкільного навчання зазвичай виявляється із запізненням і через невстигання, шкільні неврози, підвищений рівень неспокою. Іноді ці негативні явища пом’якшуються  до кінця другого року навчання, але часто зберігаються і надовго закріплюються. Продовження

 

Шановні батьки!

 

Пам’ятайте, що ваша сім’я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім’ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури. Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім´ї. Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги. Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків! • Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Дитина дуже спостережлива і допитлива, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!» • Будьте моральним зразком для своєї дитини. Тому «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас. Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї. • Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами. Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших. Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок. Тільки разом у співпраці з дитячим садком та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей. · Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням. · Пам`ятайте, що тільки разом дитячим садком можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Вихователь – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним і підтримуйте його авторитет. 

 

Поради практичного писхолога

Як виховати щедрість у дитини

Вчимо дитину слідкувати за часом самостійно

Як сказати "НЕ МОЖНО"

Ваш малюк не хоче одягатися

Щоденні розмови з дітьми

Як виховати толерантність у дітей

Не будь жадібною

Абетка порад батькам

Помилки,які допусукають батьки в спілкуванні з дошкільнятами

6 порад, як батькам зберегти рівновагу

Якщо не поминає тривога перед невідомістю

Як захистити дитячу психіку під час війни

Чим більше ми даємо дітям, тим менше вони вміють і хочуть

Допомагаємо дитині подолати тривожний стан

П'ять причин читати дитині на ніч

Як покращити пам'ять у дітей

bottom of page