ДНЗ №5 "Снігуронька"

Поради батькам

«Як удосконалювати рухи дитини?»

              Рух має величезне значення  в житті дитини. Справді, коли вона рухається – ходить, бігає, стрибає, кидає м’яч, катається на велосипеді тощо, дихання її прискорюється, серце б’ється частіше, а це означає, що й організм краще працює, активізуються процеси, які сприяють росту і розвитку.

            Внаслідок дефіциту м’язової активності, що більш міським дітям, в організмі відбуваються зміни, порушується діяльність усіх його систем, найчастіше – обмін речовин.

           Отже маленькі діти відчувають величезну потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу. Скільки ж рухів робить за день здорова дитина? Учені вважають, що 5-6 річні дівчатка, роблять у середньому за добу 10 000, а хлопчики 12 000 локомоторних (крокових) рухів.

          Який висновок випливає із сказаного вище? Насамперед, що в кожній сім’ї батьки мають, по можливості, створювати умови для занять дітей фізичними вправами. Добре, щоб удома був спортивний куточок. Тут мають бути дрібні фізкультурні знаряддя (м’ячі різних розмірів, обручі, палки, скакалки, мішечки з піском), прикріплена до стін драбина зі знімними перекладинами, що дає змогу підвішувати на неї гойдалку, канат, мотузяну драбинку, крім того, бажано, щоб у дітей були велосипед, санки, лижі, ковзани, кільцекид, кеглі.

       Роль батьків не обмежується тільки створенням умов. Вони мають корегувати руховою діяльністю своєї дитини. Чому це потрібно? Тому що діти наші зовсім різні за характером і темпераментом. Бувають мляві, малорухливі, які роблять все повільно, з частими зупинками й відпочинком. Вони віддають перевагу спокійним, тихим іграм, граються переважно самі, бо нерішучість і сором’язливість заважають самостійно приєднатися до колективних ігор однолітків. Повна протилежність таким дітям – занадто активні хлопчики і дівчатка. Ці навпаки, полюбляють галасливі, рухливі ігри з бігом та стрибками, їхні рухи поривчасті, швидкі. Діти швидко переключаються з однієї гри на іншу, часто не завершуючи їх, не прагнуть досягти результату. Звичайно і в першому, і в другому випадках потрібне втручання дорослого.

        Так малорухливих дошкільників треба постійно активізувати, пробуджувати в них інтерес до рухів, бажання виконувати різні фізичні вправи. Не упускайте нагоди запропонувати своєму малюкові виконати нескладні рухи, які сприятимуть виробленню швидкості, вправності. Це – пробіжки, ігри з м’ячем, стрибки. Ваша особиста участь у цих вправах особливо корисна.

         А занадто рухливим дітям доцільно пропонувати складніші ігри, які потребують уміння стримуватися, координації рухів, точності (ігри з обручем, м’ячем, настільний теніс, кільцекид), точного виконання правил – бігти тільки за  сигналом, чекати своєї черги, наприклад «Піжмурки», «День і ніч», різні естафети.

          Зауважимо, що й у рухливих, і в спортивних іграх рухова активність  майже однакова у дітей різної рухливості, чого не скажеш про інші заняття. Звертайте увагу на те, як дитина виконує той чи інший рух (ходить, біга, стриба, кидає). І якщо треба, покажіть, як правильно це робити. Так при правильній ході тулуб має зберігати вертикальне положення, живіт підібраний, плечі розгорнуті, голова трохи піднята. Довжина кроку в чотирирічних дітей становить 39-20 см, у семирічних вона збільшується до 51 – 55 см.

        Під час стрибків стежте за вихідними положеннями, які приймає дитина, і правильним приземленням. Так, при стрибку в довжину з місця і з розбігу приземлення йде відразу на обидві ноги, з п’яти на всю ступню. При стрибках у висоту з місця (через кубик, мотузку) і з розбігу треба приземлитися спершу на носки з наступним перекатом на всю ступню.

      При метанні в ціль і на дальність звертатимемо увагу на вміння дитини метати різними способами – з-за спини через плече, знизу. Так, при метанні прямою рукою знизу-ноги ноги дитини поставлені ширше плечей, права рука відведена назад. Рух виконується таким чином – права рука відводиться назад до кінця, кидок м’яча (сніжки, мішечка з піском) здійснюється рухом: рука угору – вперед.

          Учені наводять такі сумні дані: перед вступом до школи більш як половина дітей не вміє правильно сидіти, 65% - правильно бігати, 45% - не можуть пересуватися на лижах і кататися на двоколісному велосипеді, 70-80% - не вміють плавати. А що вміє ваша дитина?

           Вчасно замислитися над цим питанням дуже важливо, адже саме рух є одним із засобів хорошої підготовки дитини до школи, бо допомагає їй в оволодінні знаннями і вміннями.

          Де можна навчатися  рухів, їх правильного виконання? Під час прогулянки, ранкової гімнастики, в рухливих іграх.

 

Пам’ятка для батьків

«Як проводити ранкову гімнастику?»

 

      Починати проводити ранкову гімнастику можна вже  з малятами 1,5 – 2 років. Комплекс фізичних вправ, який виконується щодня, позитивно впливає на всі органи і системи дитячого організму, формує правильну поставу, виховує інтерес до заняття фізичною культурою.

      Обов’язковим є проведення після зарядки водних процедур. Поєднання фізичних вправ і водних процедур – чудовий засіб загартування.

        Ранкова гімнастика починається з ходьби, яку доцільно поєднувати з різноманітними вправами. Діти можуть переступати через предмети, змінювати за сигналом темп ходьби. Ходьбу може змінювати короткочасний біг на носках або з високим підніманням колін. Після бігу знову – знову спокійна ходьба.

      Комплекс ранкової гімнастики включає вправи для різних груп м’язів. Спочатку – для м’язів плечового пояса і рук – потягування , розведення рук у сторони, обертання перед грудьми. Потім вправи для тулуба й ніг – нахили повороти, присідання, стрибки. Вони виконуються  з різних вихідних положень: стоячи, сидячи на підлозі, стільці, лежачи на спині, на животі. Закінчується ранкова гімнастика бігом або підскоками, що переходять у ходьбу. Тривалість гімнастики для молодших дошкільників – 4-6 хвилин, для старших – 8-12 хвилин.   

 

 

Виховання здорового способу життя

                                                   

Бути здоровим - це природне прагнення людини. Здоров'я означає не просто відсутність хвороб, а й фізичне, психічне, соціальне благополуччя.

Цілісність людської особистості проявляється насамперед у взаємозв'язку та взаємодії психічних і фізичних сил організму. Гармонія психофізичних сил підвищує резерви здоров'я, створює умови для творчого самовираження в різних сферах нашого життя. Активна та здорова людина надовго зберігає молодість, продовжуючи творчу діяльність, не дозволяючи «душі лінуватись».

Щоби повніше використовувати власні духовні та фізичні резерви, слід не впадати в розпач через тимчасові слабості, а вірити в захисні сили своєї натури й учитись управляти ними. Чим більш багата людина фізично й духовно, тим легше і природніше врівноважуються прояви її людської сутності.

Правильно підібрані фізичні навантаження допомагають зняти психічну напругу, викликану виробничими чи особистими проблемами. Окрім того, систематичні фізичні вправи - ефективна профілактика різних захворювань.

«Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров'я, повноцінне та радісне життя.» Древнє висловлювання Гіппократа в наше століття проникнення в усі сфери діяльності науково-технічного процесу стає найвищою мірою актуальним.

Любов і турботу про дітей дорослі мають виявляти, граючи, бігаючи та плаваючи з ними, купуючи їм замість тортів і булочок м'ячі, ракетки чи лижі. Підтримувати прагнення дитини до стрункої фігури та спортивних успіхів, обмежити в меню солодощі, використовувати кожну можливість для занять фізичними вправами вдома й на вулиці й самим регулярно займатися спортом - такі задачі дорослих.

Рух поряд із харчуванням і сном є основною життєвою потребою кожного, тому що забезпечує ріст і розвиток органів, позитивно впливає на кровообіг і дихання, стимулює діяльність мозку. Постійне переїдання так само несприятливе, як і чергування жорстких короткочасних дієт і не обмеженого харчування.

У родині діти одержують перші навички здорового способу життя. Але лише здорова не тільки у фізичному, а й у соціально-моральному сенсі родина зможе виростити та виховати здорову в усіх відношеннях людину. В основі родини лежить любов усіх членів родини один до одного. Але є дві особливі людини, які дають початок родині, ростять нас. Це батько й мати - перші зразки мужності та жіночності.

Не всі стають великими спортсменами, але любов до спорту, до самостійних щоденних занять фізичними вправами допомагає кожній людині впевнено крокувати по життю. Боязкі учні після спільної участі з батьками у спортивних святах іноді набувають упевненості в собі, раптом починають любити уроки фізкультури, не бояться бути не зрозумілими однолітками. Вони почувають себе щасливими й потрібними в цьому житті, якщо у школі щорічно проходять спортивні змагання за участю дітей і батьків. Спостерігаючи за учасниками, бачимо, який позитивний вплив роблять ці заходи на школярів і батьків. Разом дорослі та діти одержують колосальний заряд енергії. У них з'являється бажання бути красивими та сильними. Задача вихователя - допомогти дітям повірити у свої здібності й можливості, навчити їх управляти процесами самопізнання та самовдосконалення. Змінивши себе, людина, яка дорослішає, розуміє, що змінюється й усе навкруги.

Діти та підлітки всмоктують у свою свідомість у першу чергу не наставляння, умовляння чи погрози, а ту атмосферу, яку створюють батьки, спілкуючись між собою та з оточуючими. Якими принципами керується родина, такі принципи покладаються в основу ставлення до життя й у дітей.

Якщо родина веде здоровий спосіб життя, у родині панують світ і доброзичливе ставлення один до одного, якщо в батьків немає шкідливих звичок і вони аматори туристичних походів, то й діти прилучаються до фізичної культури, до ведення здорового способу життя.

Учні можуть постійно спізнюватись на уроки фізкультури, приходити без спортивної форми, лінуватись виконувати вправи. Але коли у школі пройшов День родини, і батьки брали участь разом з учнями у змаганнях, із дітьми відбулась метаморфоза.

Батьки часто-густо дають до школи довідки про обмеження фізичного навантаження. А коли клас із батьками вирушає в похід, а батьки виявляють кмітливість і спритність у поході, ось тут уже діти зовсім змінюються й активно займаються фізкультурою.

Заняття у спеціальній медичній групі «Здоров'я» проходять у школі вже багато років. Мета цих занять - поліпшення контролю фізичного розвитку кожної дитини з урахуванням вікових і фізичних особливостей, сприяння більш ретельній корекції відхилень у її фізичному розвитку.

Варто нагадати, що ідеал виховання древні греки бачили в калокагаії, під якою малась на увазі нерозривна сукупність прекрасних фізичних, моральних і духовних якостей. Відповідно до цього принципу, від кожного вільного громадянина була потрібна необхідна психофізична доцільність, тобто сильне, треноване тіло й одночасно певний розвиток і моральна чистота. Такими хочеться бачити й сучасних юнаків і дівчат нашої країни.

 

Наступність з фізичного виховання в дитячому садку і сім’ї (детальніше)

​