top of page

Сторінка вчителя-логопеда

Циганок Світлана Миколаївна

вчитель-логопед

Освіта вища, «спеціаліст вищої категорії»

Педагогічний стаж – 36 роки 9 місяців.

Пріоритетний напрямок роботи:

«Артикуляційні вправи – корисні та цікаві»

Вчитель-логопед інформує

Малюки починають оволодівати мовою з самого народження.

Чуючи ласкавий мамин голос, вони:

  • у 2 - 3 місяці - пробують відповісти «гулінням»;

  • у 5 - 6 місяців – починають лепетати;

  • у 8 - 9 місяців - вимовляють перші нескладні слова;

  • до кінця першого року життя здорова дитина чітко вимовляє звуки «а», «о», «у», «м», «н», «п», «б», «д», «т», «к», словниковий запас – 5 -20 слів;

  • у 1,5 - 2 роки – дитина починає розмовляти і повинна знати 100 – 300 слів, будувати нескладні фрази;

  • до 3 років знає назви предметів, вимовляє всі звуки, крім сонорних і шиплячих;

  • на 4 році життя словниковий запас складає 1500 – 2000 слів, дитина може переказувати казку, описувати враження від прогулянки;

  • в кінці 5 років – дитина повинна вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в слові.

 

Причини порушення мовлення у дитини :

  • Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату або наявність дефектів в їх будові. Причиною цього є те, що діти довго смокчуть соску, палець.

  • Може бути органічна вада – коротка під’язикова вуздечка, неправильна будова зубів.

  • Зниження слуху.  Батькам необхідно оберігати слух від постійних сильних звукових впливів (голосно не включати телевізор, радіо, магнітофон).

  • Надмірне форсування мовленнєвого розвитку.  Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складним мовленнєвим матеріалом: повторювати незрозумілі слова, слова складної складової структури, складні вірші, вимовляти звуки, яку недоступні для дітей раннього віку.

  • Неправильне мовленнєве спілкування батьків з дитиною (сюсюкання).

  • Наявність двомовності у сім'ї.

  • Педагогічна занедбаність у дитини.  

  • Недорозвиток фонематичного слуху.

 

 

Поради логопеда (1 випуск)

Поради логопеда (2 випуск)

Поради логопеда (3 випуск)

Поради логопеда (4 випуск)

Поради логопеда (5 випуск)

Поради логопеда (6 випуск)

Поради логопеда (7 випуск)

Поради логопеда (8 випуск)

Використання інноваційних технологій в освтньому процесі

Як подолати заїкуватість

Норма та затримка мовного розвитку

Готовність дитини  до школи

Як виховати у дитини навички звуковимови?

Роль звязного мовлення вдома

Роль батьків у формуванні граматично правильного мовлення

Гра як засіб мовленнєвого розвиткц дітей

Використання LEGO-технологій у корекційній роботі з дітьми з порушення мови

Ігри для дітей вдома

Мовленнєве виховання дитини в сім'

             Часто у дітей мовленнєві порушення виникають внаслідок неправильного мовленнєвого виховання в сім'ї.

        Батьки повинні розуміти як важливо виховувати правильне мовлення у дітей.

        Дорослим необхідно постійно уточнювати та збагачувати як  пасивний, так і активний словниковий запас. З раннього віку потрібно більше розмовляти з дитиною, звертати увагу на оточуючі предмети, картинки, називати їх, розповідати за ними. Важливо навчити малюка запитувати про значення незрозумілих слів, виразів, послідовно переказувати зміст оповідань, чітко висловлювати свої думки.

        Батькам слід звертати увагу на вимову звуків у дітей. Діти з порушеннями звуковимови, усвідомлюючи свій недолік, стають мовчазні, замкнуті, невпевнені в своїх силах.

        Батьки не завжди серйозно ставляться до порушень звуковимови своїх дітей, вважаючи, що з віком ці недоліки самі виправляться. Іноді насильно вимагають у дітей правильної вимови звуків, невдало добирають мовленнєвий матеріал, щоб примусити дитину вимовити звук.

        Якщо ви помітили помилки у мовленні і вас тривожить мова ваших дітей, зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше малюк буде «картавити і шепелявити», тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова.

 

 

Для чого потрібні заняття з логопедом?

 

        Повноцінне мовлення – неодмінна умова успішного навчання у школі.

        Вчасне не виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій.

        У дітей з порушенням мовлення часто формується комплекс неповноцінності.

        Якщо не виправити звуковимови до школи, то пізніше це зробити буде дуже важко, бо дефект стане звичкою.

        Корекційно – відновлювальна робота в  групах  компенсуючого типу(логопедичних) здійснюється за такими напрямками:

  • Розвиток фонематичного слуху;

  • Формування словникового запасу;

  • Формування граматичного ладу мовлення;

  • Розвиток зв'язного мовлення;

  • Виправлення вад звуковимови;

  • Робота над складовою структурою слова;

  • Розвиток психічних процесів (уваги, пам'яті, логічного мислення).

Заїкання у дітей

        Заїкання – важке мовленнєве порушення, але його можна позбутися. Заїкання здебільше виникає в дошкільному віці. Ця досить поширена патологія, яка найчастіше виникає на початку становлення мовлення, уражає здебільшого хлопчиків ( позаяк їхня центральна нервова система розвивається повільніше, ніж у дівчаток), а велика кількість побічних (супутніх) порушень гальмує процес коригування заїкування й робить його досить тривалим, складним і копітким.

        У розвитку дітей виявлено внутрішню загальну схильність до виникнення заїкання  і зовнішні передумови, які його провокують.

        Незрілість центральної нервової системи (мозок дитини ще росте й тільки-но розвивається).

Особливості розвитку мовлення.

        Оскільки з-поміж багатьох інших функцій мовлення з’являється пізніше, тому воно й найбільш слабке. А при тому для свого розвиту потребує багатьох складних розумових процесів: сприймання, аналізу, синтезу уявлень тощо. Тож надмірне перевантаження цього «слабкого місця» може привести до заїкування.

        Педагогічний вплив. Дитина не повинна бути педагогічно занедбаною, але разом з тим над її розвитком треба працювати дуже виважено, не перевищуючи ( ні кількісно, ні якісно) існуючі вікові норми.

        Психологічний клімат навколо дитини. Батькам слід уникати конфліктів і з малим , і між собою, оскільки це негативно позначається на нервовому стані дитини.

        Значення родини для розвитку малюка неможливо переоцінити. Тому так важливо педагогові, логопеду знати якомога більше про найближче оточення своїх вихованців, про їхні стосунки з рідними.

        При перших проявах заїкання дорослим слід звертатися до логопеда та дитячого невролога, точно виконувати їх рекомендації.

        Не загострювати увагу дитини на погіршенні її мовлення.

        Дитина не повинна бачити хвилювання, тривогу дорослих у зв’язку з появою в неї порушення.

        Дитина не повинна чути слова «заїкання», відчувати переміну в своєму житті.

        Не можна допускати передражнювання дитини, треба утримувати її від надто збуджуючих заходів, стресових ситуацій.

        При спілкуванні з дитиною дорослі повинні говорити небагато, спокійно, неголосно.

        Не слід виправляти дитину надто настійливо, викликати її на розмову, задавати  зайві запитання.

        Дитині треба створити охоронний режим з денним відпочинком, прогулянками на свіжому повітрі. Підхід до неї повинен бути спокійним, доброзичливим. Вимоги повинні бути адекватними , не жорстокими, по можливості ласкавими.

        Додатковою роботою з дітьми, які заїкаються можуть бути:

лікувальні препарати (заспокійливі...)

фізіопроцедури (електросон, ванни...)

психотерапевтичне лікування ( аутогенне тренування, гіпноз,...)

психологічна допомога ( робота по зміні негативних емоцій, відношення до порушення)

        При заїканні також застосовують різні електронні устрої.

     Чим раніше звернутися за кваліфікованою допомогою – тим більше шансу на подолання заїкання.

bottom of page